Центральний банк України офіційно відхилив останню версію законопроєкту № 10225-д, який має на меті регулювати торгівлю та оподаткування криптовалют. У заяві, оприлюдненій 4 листопада, Національний банк України (НБУ) зазначив, що законопроєкт містить три основні недоліки: недостатній нагляд за іноземними токенами, нерівне ставлення до вітчизняних та іноземних емітентів, а також система ліцензування, яка може сприявати монополізації та корупції. Регулятор закликав парламент внести зміни до тексту, перш ніж він буде розглянутий у другому читанні.

Іноземні токени сприймаються як загроза грошовому суверенітету

За даними НБУ, законопроєкт дозволяє іноземним токенам, що функціонують як електронні гроші, виходити на платіжний ринок України без аналогічного нагляду в країнах їх походження. Банк стверджує, що такі активи можуть підривати грошовий суверенітет, спотворювати механізм передачі грошово-кредитної політики та створювати ризики для національної платіжної інфраструктури. Регулятор пропонує надати центробанку повноваження оцінювати іноземні токени до їх допуску на ринок та обмежувати їх обіг за потреби, що віддзеркалюватиме повноваження щодо вітчизняних токенів.

Нерівні правила для вітчизняних та іноземних емітентів

НБУ також звернув увагу на розбіжності в процедурах допусту для вітчизняних та іноземних постачальників послуг з віртуальних активів. Законопроєкт передбачає спрощений вхід для іноземних емітентів, що може дозволити їм уникати вимог, встановлених для українських компаній. Центральний банк попередив, що таке регуляторне арбітражне середовище може залишити частину ринку поза дієвим наглядом та порушити рівні умови конкуренції. Він закликав запровадити єдині стандарти допусту, що застосовуються незалежно від походження активу.

Ліцензування бірж викликає занепокоєння щодо монополій та корупції

Ще одним предметом суперечки є підхід законопроєкту до авторизації платформ для торгівлі криптовалютою. У попередніх переговорах було узгоджено модель без обмеження кількості операторів, за умови дотримання ними регуляторних критеріїв. Однаком компроміс, запропонований Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), передбачав початкове обмеження ліцензій трьома суб’єктами, обраними в конкурентному порядку. Остання версія законопроєкту скасовує це обмеження та залишає визначення кількості авторизованих операторів на перші п’ять років на розсуд НКЦПФР. НБУ стверджує, що таке невизначене повноваження не має захисту від антиконкурентної поведінки та може відкрити шлях для корупції. Він закликав включити прозорі та об’єктивні критерії для прийняття рішень щодо ліцензування.

Що слідкувати далі

Комітет парламенту з питань фінансів рекомендує схвалити законопроєкт у чинній редакції, тоді як НБУ продовжує наполягати на внесенні змін. Наступними кроками стануть голосування у парламенті у другому читанні, після чого можливі подальші переговори щодо поправок. Спостерігачі стежитимуть за тим, чи прийме законодавчий орган запропоновані НБУ захисні заходи щодо нагляду за іноземними токенами та ліцензування бірж, а також наскільки кінцева рамка України буде узгоджена з регулюванням ринків криптоактивів (MiCA) ЄС.